Центр международного образования

ХНУ им. В.Н. Каразина

Кафедра естественных наук

Программы дисциплин


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА

Центр міжнародної освіти, кафедра природничих наук


ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

Холін Ю.В.

__________________________

______”_______________20 __ р.



Робоча програма навчальної дисципліни

«Хімія»

(для іноземних студентів)

напрям «Медицина»








2016 / 2017 навчальний рік




Програму рекомендовано до затвердження вченою радою Центру міжнародної освіти

__________ 2016 року, протокол №


РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: ст. викл. Н.В Адоніна,



Програму схвалено на засіданні кафедри природничих наук

Протокол від “__________ 2016 року №

Завідувач кафедри природничих наук

_______________________ (Шалаев В.А..)

(підпис) (прізвище та ініціали)



Програму погоджено методичною комісією Центру міжнародної освіти


Протокол від “_____________ 2016 року №

Голова методичної комісії Центру міжнародної освіти

_______________________ __Груцак В.И..__

(підпис) (прізвище та ініціали)


Вступ

Програма навчальної дисципліни складена з урахуванням Програми дисципліни «Хімія» для студентів-іноземців підготовчих факультетів вищих навчальних закладів України, яка затверджена Міністерством освіти і науки України 07.07.2004р.

Напрям – «Медицина»

  1. Опис навчальної дисципліни

1.1. Мета викладання навчальної дисципліни

Основна мета викладання дисципліни «Хімія» на підготовчому факультеті для іноземних громадян – підготовка іноземних слухачів до навчання у вищих навчальних закладах України, а саме:

Опанування мовою хімії як засобом одержання наукової інформації в обсязі, який забезпечує:

- вільне читання і розуміння текстів підручників з хімії російською мовою;

- слухання і конспектування лекцій з хімічних дисциплін у загальному потоці з українськими студентами;

- усне і письмове складання іспитів з хімії російською мовою.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни:

1. Систематизація знань, здобутих на батьківщині заповнення прогалин шкільної освіти, зумовлених розбіжністю в національних і українських загальноосвітніх програмах з хімії.

2. Формування сучасних уявлень про наукову картину світу, поглиблення знань про ті явища і закони хімії, які використовуватимуться під час вивчення хімії та інших дисциплін у вищих навчальних закладах.

3. Вивчення хімічної термінології російською мовою, засвоєння лексичного матеріалу і конструкцій, які властиві науковому стилю мовлення.

1.3. Кількість кредитів – 7

1.4. Загальна кількість годин 213 годин згідно з кількістю кредитів

1.5. Характеристика навчальної дисципліни



Нормативна

Денна форма навчання

Заочна (дистанційна) форма навчання

Рік підготовки

1-й


Семестр

1-й, 2-й


Лекції

10год.



Практичні заняття

132 год.


Самостійна робота

71 год.





1.6. Заплановані результати навчання

Cформувати в іноземних студентів мовленнєві навички та вміння, необхідні та достатні для здійснення подальшого навчання у вищому навчальному закладі України

Студенти повинні досягти таких результатів навчання:

У читанні 

- володіти вміннями вивчаючого, ознайомчого та ознайомчо-вивчаючого способів читання текстів з хімії:

в аудіюванн

- сприймати та розуміти лекційний матеріал з хіміі;

- розуміти і адекватно реагувати на висловлювання викладача під час лабораторних та практичних занять;

у говорінні 

- відтворювати інформацію прочитаних текстів підручників і прослуханих лекцій з хімії

- ставити питання до прочитаного або прослуханого тексту та відповідати на них;

- складати монологічне висловлювання на задану тему;

у письмі

- вірно та чітко записувати хімічні символи, формулі та рівняння під час конспектування лекцій та виконання практичних та контрольних робіт;

- записувати конспект прочитаного та прослуханого тексту;

- складати плани текстів, що вивчаються.



2. Тематичний план навчальної дисципліни

Зміст дисципліни

Розділ 1. Загальна хімія

Теоретичні основи курсу

    1. Вступ

Хімія – природнича наука, яка вивчає навколишній світ.

Речовина, властивості речовин.

Фізичні та хімічні явища. Хімічні перетворення. Завдання хімії, її значення у виробничій діяльності людини, сучасних технічних досягненнях, медицині, фармації, сільському господарстві, будівництві.

1.2. Атомно-молекулярне вчення.

Основні поняття і закони хімії

Основні положення атомно-молекулярного вчення. Атоми. Молекули. Хімічні елементи.

Відносна атомна маса. Відносна молекулярна маса.

Моль. Молярна маса.

Закон збереження маси речовини. Рівняння хімічних реакцій.

Закон сталості складу речовини.

Газові закони. Закон Авогадро. Молярний об’єм газу. Об’ємна частка.

Відносна густина газів. Розрахунок відносної молекулярної маси речовини.

Хімічні формули. Масова частка речовини. Розрахунки за хімічними рівняннями.

1.3. Будова атома і періодична система елементів

Електронна будова атомів. Квантово-механічна модель атома. Квантові числа.

Атомна орбіталь. Типи атомних орбіталей.

Принцип Паулі. Правило Хунда.

Послідовність заповнення електронами атомних орбіталей. Будова багато електронних атомів.

Електронні структури атомів і періодична система елементів.

Періодичний закон Д.І. Менделєєва і періодична система елементів.

Залежність хімічних властивостей елементів від електронної будови їх атомів.

1.4.Хімічний зв’язок

Основні типи хімічного зв’язку та їх інтерпретація методом валентних зв’язків.

Ковалентний зв’язок, його характеристики. Направленість ковалентного зв’язку.

Гібридизація атомних орбіта лей. Типи гібридизації і просторова конфігурація молекул.

Полярність ковалентного зв’язку. Полярність молекул.

Іонний зв’язок.

Валентність і ступінь окиснення.

1.5. Міжмолекулярний зв’язок. Будова речовини

Основні види взаємодії молекул. Сили міжмолекулярного зв’язку.

Водневий зв’язок.

Агрегатні стани речовини.

Тверді речовини. Кристалічний і аморфний стани.

Залежність властивостей речовин від типу зв’язку між частинками в кристалах.

1.6. Основні класи неорганічних сполук

Класифікація основних неорганічних сполук.

Оксиди, їх хімічний характер. Номенклатура оксидів, їх склад, графічне зображення формул. Методи одержання і основні хімічні властивості оксидів.

Основи. Номенклатура основ, графічне зображення формул. Кислотність основ. Залишки основ. Луги та нерозчинні у воді основи. Методи одержання. Основні хімічні властивості основ.

Кислоти, їх класифікація за складом. Номенклатура кислот, графічне зображення формул. Основність кислот, Кислотні залишки. Методи одержання і основні хімічні властивості кислот.

Амфотерні гідроксиди. Номенклатура. Методи одержання і основні хімічні властивості амфотерних гідроксидів.

Солі. Класифікація за хімічними властивостями та складом (середні, кислі, основні). Номенклатура солей, графічне зображення формул. Методи одержання і основні хімічні властивості солей.

Генетичний зв’язок між основними класами неорганічних сполук.

1.7. Закономірності перебігу хімічних реакцій

Класифікація хімічних реакцій за ознакою:

  • зміни кількості початкових і кінцевих речовин;

  • виділення або поглинання тепла;

  • Зміни ступеня окиснення.

1.7.1. Енергетика хімічних процесів

Екзо- і ендотермічні реакції. Тепловий ефект реакції.

Термохімічні рівняння.

Закон Гесса.

Розрахунки за термохімічними рівняннями.

1.7.2. Хімічна кінетика та рівновага

Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості реакції від природи речовини та концентрації. Закон діючих мас.

Вплив температури на швидкість реакції. Каталіз.

Оборотні та необоротні реакції. Хімічна рівновага. Константа рівноваги. Вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу. Принцип Ле-Шательє.

1.8. Розчини

1.8.1. Загальна характеристика розчинів

Уявлення про розчини. Розчинник, розчинна речовина. Розчинність. Залежність розчинності речовини від різних факторів.

Способи кількісного вираження складу розчинів. Масова частка розчиненої речовини; молярна концентрація, масова концентрація розчиненої речовини.

1.8.2. Розчини електролітів

Теорія електролітичної дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Ступінь електролітичної дисоціації.

Константа електролітичної дисоціації.

Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник рН. Індикатори.

Іонні процеси. Реакція іонного обміну в розчинах електролітів. Гідроліз солей.

1.9. Окисно-відновні процеси

Ступінь окиснення.

Процеси окиснення та відновлення. Окисники і відновники. Окисно-відновні реакції. Метод електронного балансу. Окисно-відновні потенціали. Напрям окисно-відновних реакцій.

1.10. Електрохімічні процеси

Уявлення про електродні потенціали. Стандартні електродні потенціали. Електрохімічний ряд електродних потенціалів. Залежність величини електродних потенціалів від концентрації іонів у розчині.

Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічного елемента.

Електроліз. Анодне окиснення і катодне відновлення. Послідовність катодних процесів. Закони Фарадея.

Розділ 2. Неорганічна хімія

Властивості хімічних елементів і їх сполук

2.1. Загальні властивості металів

Загальна характеристика металів. Їх положення у періодичній системі елементів Д.І. Менделєєва. Одержання металів. Фізичні властивості металів. Хімічні властивості металів. Сплави.

Корозія металів. Хімічна корозія. Електрохімічна корозія. Захист металів від корозії.

2.2. s-Елементи

Елементи 1 А групи і 11 А групи

Положення в періодичній системі елементів, будова їх атомів. Загальна характеристика. Натрій. Властивості натрію.. Калій, його властивості, Застосування калію та його сполук. Біологічна функція сполук калію та натрію.

Кальцій у природі та способи його одержання. Фізичні та хімічні властивості кальцію.

Твердість тимчасова і постійна. Засоби її усунення.

2.3. р- Елементи

Елементи 111 А групи

Положення в періодичній системі елементів, будова їх атомів.

Алюміній. Природні сполуки алюмінію (оксид, гідроксид, солі). Застосування алюмінію і його сполук.

2.4. d- Елементи

Елементи Y1 B групи, Y11 B групи, Y111 B групи

Положення в періодичній системі елементів, будова їх атомів.

Хром. Фізичні та хімічні властивості хрому. Залежність хімічних властивостей оксидів і гідроксидів від ступенів окиснення хрому.

Окисно-відновні властивості сполук хрому. Застосування хрому та його сполук.

Марганець. Хімічні властивості оксидів і гідроксидів різних ступенів окиснення марганцю. Окисно-відновні властивості сполук марганцю, їх залежність від середовища розчину.

Залізо. Природні сполуки заліза. Одержання чавуну, сталі, заліза.

Оксиди, гідроксиди і солі заліза (11) та заліза (111). Застосування заліза, його сполук і сплавів.

2.5. Загальні властивості неметалів.

Водень (Гідроген)

Загальна характеристика неметалів. Положення неметалів у періодичній системі елементів. Будова атомів неметалів. Хімічна активність неметалів.

Водень. Будова атома. Одержання водню в лабораторії і промисловості. Фізичні та хімічні властивості водню. Гідриди металів. Відновлювальні та окислювальні властивості водню, застосування водню.

2.6. р- Елементи

Елементи 1Y А групи, Y А групи, Y1 А групи, Y11 А групи

Положення в періодичній системі елементів, будова їх атомів.

Вуглець Наявність у природі. Алотропія та хімічні властивості вуглецю.

Природні сполуки кремнію. Одержання скла. Кераміка.

Азот (Нітроген). Наявність у природі. Одержання, фізичні та хімічні властивості азоту. Аміак. Солі амонію.

Фосфор у природі, його одержання, алотропія. Хімічні властивості, застосування фосфору.

Кисень. Наявність у природі. Кисень як окислювач.

Сірка. Наявність у природі, алотропія, фізичні та хімічні властивості сірки.

Загальна характеристика галогенів. Положення галогенів у періодичній системі елементів. Будова їх атомів Наявність галогенів у природі. Застосування галогенів.


Розділ 3. Органічна хімія

3.1. Основні положення органічної хімії

Теорія будови органічних сполук О.М. Бутлерова.

Електронна будова вуглеводневих зв’язків: типи гібридизації, δ- і -зв’язки.

Класифікація органічних сполук. Функціональні групи.

3.2. Вуглеводні

Насичені вуглеводні (алкани). Метан, тетраедрична будова метану, sр3-гібридизація. Гомологічний ряд алканів, номенклатура, електронна будова, ізомерія. Фізичні та хімічні властивості, одержання.

Ненасичені вуглеводні. Будова молекул, sр2-гібридизація, sр-гібридизація. Алкени і алкіни, номенклатура, електронна будова, ізомерія. Фізичні та хімічні властивості, одержання і застосування полімеризація. Поняття про полімери.

Ароматичні вуглеводні. Бензол, електронна будова бензолу, ізомерія. Фізичні та хімічні властивості, одержання, застосування. Поняття про похідні бензолу.

Взаємозв’язок гомологічних рядів вуглеводнів. Природні джерела вуглеводнів. Нафта, природний газ.

3.3. Кисневмісні органічні сполуки

Спирти. Гомологічний ряд насичених одноатомних спиртів.

Метанол і етанол. Електронна будова. Фізичні та хімічні властивості, одержання, застосування.

Багатоатомні спирти - етиленгліколь і гліцерин.

Альдегіди і кетони. Гомологічний ряд альдегідів. Формальдегід і ацетальдегід, їх будова, властивості та застосування.

Карбонові кислоти Представники кислот: мурашина і оцтова кислоти, їх будова, властивості, застосування.

Генетичний зв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і кислотами.

Складні ефіри. Реакції етерифікації. Гідроліз складних ефірів.

Жири. Вуглеводи. Моносахариди. Глюкоза, сахароза. Будова, властивості та застосування.

Полісахариди. Крохмаль, целюлоза.

3.4. Азотовмісні органічні сполуки

Нітросполуки. Загальна формула. Будова. Класифікація і номенклатура. Одержання і властивості.

Аміни. Будова, ізомерія, класифікація. Одержання та хімічні властивості.

Амінокислоти. Класифікація і номенклатура. Одержання і властивості.

Білки. Класифікація. Будова білків, їх значення.

  1. Структура навчальної дисципліни


Назви розділів і тем

Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с. р.


л

п

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13



1 семестр


Розділ 1

Тема 1.

Вступ

3


2



1







Тема 2.

Атомно-молекулярне вчення.

Основні поняття і закони хімії

15


10



5







Тема 3.

Будова атома і періодична система елементів

18


12



6







Тема 4.

Хімічний зв’язок

12


8



4







Тема 5. Міжмолекулярний зв’язок. Будова речовини

3


2



1







Тема 6.

Основні класи неорганічних сполук

27


18



9







Разом за 1 семестр

78




52



26









2 семестр


Тема 7.

Закономірності перебігу хімічних реакцій

15


10



5







Тема 8

Розчини

30


20



10







Тема 9.

Окисно-відновні процеси

9


6



3







Тема 10. Електрохімічні процеси

9



6




3








Неорганічна хімія Тема 11.

Властивості хімічних елементів і їх сполук

15


10



5







Органічна хімія

Тема 12.

Основні положення органічної хімії


9




6




3







Тема 13

Вуглеводні

15


10



5







Тема 14

Кисневмісні органічні сполуки

27

4

14



9







Тема 15

Азотовмісні органічні сполуки

9

6




3







Разом за 2 семестр

135

10

80



45







Усього годин

213

10

132



71










4. Теми практичних занять

з/п

Назва теми

Кількість

годин


Семестр 1





1.

Тема 1.

Вступ

2

2.

Тема 2.

Атомно-молекулярне вчення.

Основні поняття і закони хімії

10

3.

Тема 3.

Будова атома і періодична система елементів

12

4.

Тема 4.

Хімічний зв’язок

8

5.

Тема 5. Міжмолекулярний зв’язок. Будова речовини

2


Тема 6.

Основні класи неорганічних сполук

18


Разом за 1 семестр

52




1.

Тема 7.

Закономірності перебігу хімічних реакцій

10

2.

Тема 8

Розчини

20

3.

Тема 9.

Окисно-відновні процеси

6

4.

Тема 10. Електрохімічні процеси

6


5.


Неорганічна хімія Тема 11.

Властивості хімічних елементів і їх сполук

10

6.

Органічна хімія

Тема 12.

Основні положення органічної хімії


6


Тема 13

Вуглеводні

10


Тема 14

Кисневмісні органічні сполуки

14


Тема 15

Азотовмісні органічні сполуки



Разом за 2 семестр

80


Усього годин

132



5. Завдання для самостійної роботи

з/п

Види, зміст самостійної роботи

Кількістьгодин

1.

Підготовка до практичних занять:

1. Запам’ятовування нових слів та словосполучень

2. Робота з текстом по підручнику по темі заняття и записами у зошиті

- читання тексту;

- аудіювання (дистанційно, в комп’ютерному класі);

2. Виконання письмових завдань (написання хімічних рівнянь, та розв’язування задач)

3. Усна мовленнєва практика:



51

2.


Робота з додатковим текстовим матеріалом та презентаціями.

10


3.

Підготовка до підсумкового контролю.

10


Разом

71


6. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання надаються студентам відповідно наявності прогалин у їх знаннях

з хімії, отриманих на батьківщині.

7. Методи контролю

Поточний контроль проводиться на кожному занятті. За його допомогою перевіряється рівень сформованості навичок і вмінь в вивчаємому материали.

Контрольні роботи и семінари проводяться відповідно календарного плану.

Підсумковий контроль - діфференцирований  залік проводиться у прикінці 1 семестра, залік и іспит у кінці 2 семестра


8. Схема нарахування балів

Відсутня


Критерії оцінювання іспиту з хімії

Загальна оцінка виводиться як середня оцінка за виконання завдань теоретичної та практичної частин.

Оцінка «відмінно» «А» відповідає 5 балам

«добре» «В, С» відповідає 4 балам

«задовільно» «D, F» відповідає 3 балам

«незадовільно» «E» відповідає менше ніж 3 бала.

Білет з іспиту містить чотири завдання. Кожне завдання, виходячи зі складності, має максимальне число балів:

перше завдання – 1 бал

друге завдання – 2 бала

трете завдання – 1 бал

четверте завдання – 1 бал.

«Відмінно» «А» – всі завдання студентом виконані вірно, надані точні чіткі визначення основних понять і законів та логічно висловлені відповіді на запитання. Всі хімічні формули та рівняння написані без помилок.

«Добре» «В, С» – всі завдання студентом виконані. При відповіді можливі несуттєві прогалини у знанні деяких питань. Не допускаються помилки у написанні хімічних формул та рівнянь.

«Задовільно» «D, F» – питання висвітлюються без достатньої глибини. Допускаються декілька помилок (2-3) у написанні хімічних формул та рівнянь и одне з завдань не виконане зовсім.

«Незадовільно» «E» – Студент не в змозі дати відповіді по суті поставлених завдань, не володіє знаннями програмного матеріалу дисципліни. При написанні хімічних формул та рівнянь допущені груби помилки.



9. Рекомендована література

Основна література

1. Адонина Н. В., Мещерякова О. А., Шалаев В. А. Химия: для иностранных студентов подготовительных факультетов : учебное пособие – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2011. – 120 с.

2. Русско-английский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие /Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.

3. Русско-арабский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие / Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. :  ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.

4. Русско-вьетнамский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие /  Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. :  ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.

5. Русско-французский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие /  Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.

6. Русско-испанский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие /  Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.

7. Русско-китайский словарь химических терминов для иностранных студентов : учебно-методическое пособие /  Захожай О. В., Мещерякова О. А., Адонина Н. В. – Х. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. – 32 с.


Допоміжна література

1. Капустян А. И., Табенская Т.В.  Химия: для студентов-иностранцев подфаков вузов. – М. : Высш. Школа, 1990. – 395.

2. Зинченко Т. А.,  Семирозова Н. Ф.  Задачи и упражнения по химии  (для студентов-иностранцев подготовительного факультета). – Одесса : ОГПУ,1999-38с.

 10. Посилання на інформаційні ресурси в Інтернеті

  1. http://chemistry.ru/textbook/content.html

  2.   http://www.virtulab.net/index.php?option=com_content&view=article&catid=57%3A2009-11-14-21-25-00&id=282%3A2009-11-14-22-37-18&Itemid=108