ПРОГРАМА

СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ З ЧИСЛА ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

З МОВИ НАВЧАННЯ (УКРАЇНСЬКОЇ)


Вступ

Програму стандартизованого оцінювання розроблено відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 859 від 14.06.2017 року «Щодо оцінювання іноземних студентів з мови навчання». Програма призначена для іноземних громадян, які виявили намір здобувати вищу освіту на території України і володіють мовою навчання (українською, англійською, російською) в обсязі, який співвідноситься з рівнем «незалежного користувача» (згідно з класифікацією Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти).

Іспит для стандартизованого оцінювання студентів з числа іноземних громадян та осіб без громадянства з мови навчання (далі – Мовний іспит) визначає рівень знань іноземної мови та перевіряє комунікативну компетентність, володіння словниковим запасом і граматичними структурами, які відповідають рівню В1 за стандартами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

  1. Мета та завдання Мовного іспиту

Мовний іспит має на меті визначення рівня підготовки студентівз числа іноземних громадян та осіб без громадянства (далі – кандидати) з іноземної мови з огляду на актуальність інтеграції освітньої системи України в європейський і світовий освітній простір, а також для забезпечення якісної підготовки фахівців з числа іноземців та осіб без громадянства. Програма Мовного іспиту засвідчує перехід від навчання володіння іноземною мовою до використання її як засобу здобуття та обміну необхідною інформацією. Під час Мовного іспиту кандидати повинні продемонструвати високий рівень сформованості мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей.

Мовна компетентність передбачає володіння кандидатом фонетичними, орфоепічними, лексичними, орфографічними, граматичними та стилістичними нормами сучасної іноземної мови.

Мовленнєва компетентність охоплює вміння кандидата сприймати і відтворювати інформацію.

Соціокультурна компетентність включає знання кандидата з країнознавства, культурології, фонові знання, тощо, а також уміння використовувати ці знання в різних мовних ситуаціях у процесі спілкування з представниками інших культур.


  1. Вимоги до вмінь і навичок

Складовими мовленнєвої діяльності є рецептивні та продуктивні вміння.

Комунікативна мовленнєва компетентність кандидата має вияв у виконанні різних видів мовленнєвої діяльності, а саме: сприймання,продукція, інтеракція або медіація (зокрема усна або письмова). Кожен з цих типів діяльності може бути пов’язаний з текстами або в усній, або в письмовій, або в обох формах.

До рецептивних умінь належать читання таслухання.


Читання

Мовний іспит передбачає оцінювання сформованості вмінь ознайомлювального читання; уміння повно, точно і глибоко розуміти основну інформацію тексту, визначити тему тексту, порядок викладу інформації в тексті, інтерпретувати висновки й оцінки автора, робити висновки та вміти висловлювати власне ставлення до прочитаної інформації.

Типитекстів:


Слухання

Мовний іспит передбачає оцінювання вміннясприймати монологічнета двалогічне мовлення; уміння повно і точно визначити тему аудитивного висловлювання, зрозуміти основну думку автора, головну інформацію та розташування смислових частин.Час звучання запропонованих автентичних фрагментів – до 2 хвилин.

Кандидат має продемонструвати розуміння основного змісту прослуханих текстів (оголошень, радіопередач, інтерв’ю на актуальні теми або на теми особистих чи професійних інтересів тощо); уміння вибрати потрібну інформацію з почутого, використовуючи лінгвістичну й контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.


До продуктивних умінь належать письмотаговоріння.


Письмо

Писемне мовлення визначає рівень сформованості репродуктивно-продуктивних умінь на основі інформації прочитаного тексту, умінь складання плану прочитаного тексту; умінь фіксації отриманої інформації в письмовій формі у відповідності з комунікативними нормами. Оцінюється вміння писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету; розповідати про окремі факти та події свого життя, висловлювати власні міркування і почуття, описувати плани на майбутнє.

Завдання для письмового мовлення сформульовані у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких чітко визначена мета і об’єкт спілкування.

Обсяг письмового висловлення – щонайменше 100 слів.Письмові тексти, створені кандидатом, повинні бути оформлені відповідно до норм сучасної української мови і містити щонайменше15–20 речень.


Говоріння

Мовний іспит передбачає створення власного висловлення в усній формі до запропонованої комунікативної ситуації. Під час Мовного іспиту оцінюють зміст і комунікативну наповненість, ефективність і повноту розкриття ситуації, адекватність наданої інформації, правильність уживання застосованих лексичних одиниць і граматичних конструкцій, доречність і точність використання їх в усному мовленні.

Кандидат має розповідати про окремі факти та події свого життя, описувати плани на майбутнє; висловлювати власні міркування і почуття, особисте ставлення до фактів чи подій; формулювати критичну оцінку фактів; включати до свого мовлення елементи аргументації.


  1. Характер мовного матеріалу


Граматичний мінімум з української мови (не є об’єктом контролю)

1. Фонетика. Графіка. Поняття складу. Наголос і ритміка слова.

Інтонація. Алфавіт. Співвідношення вимови і письма.

2. Словотвір.

Склад слова. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Основа слова.

Словотвір слів, що належать до різних частин мови (іменників, прикметників, дієслів).

3. Морфологія.

Іменник.Загальнезначенняіменника.Семантико-граматичнікатегоріїіменника.Власніізагальніназви.Конкретнійабстрактнізначенняіменників.Категоріяістотінеістот.

Граматичнікатегоріїіменника.Категоріяроду.Категоріячисла.Категоріявідмінка.Категоріязбірностійодиничності.Основнізначеннявідмінків.Відмінюванняіменників(однина,множина;тверда,мяка,мішанагрупи).Деякінезмінюванііменники.

Прикметник.Значенняприкметника.Якісніприкметники. Відносніприкметники.Присвійніприкметники.Твердаімякагрупаприкметників.Відмінюванняприкметників(твердаімякагрупи).Ступеніпорівнянняприкметників.Синтаксичнийзв'язокприкметниказіменником.

Числівник.Значеннячислівника.Розрядичислівниківзазначенняміграматичнимиознаками.Кількіснііпорядковічислівники.Групичислівниківзабудовою.Прості,складні,складенічислівники.Неозначено-кількіснічислівники.Відмінюваннячислівників.

Займенник.Значеннязайменників.Співвідношеннязайменниківзіншимичастинамимови.Особовізайменники.Особовоказівнізайменники.Зворотнийзайменниксебе.Присвійнізайменники.Вказівнізайменники.Означальнізайменники.Питально-відноснізайменники.Заперечні займенники.Відмінюваннязайменників.

Дієслово.Значеннядієслова.Дваваріантидієслівнихформсноваінфінітиваіосновтеперішньогочасу.Двідієвідмінидієслова.Категоріявиду.Категоріяперехідності /неперехідності.Категоріяособи.Модальнізначеннянеобхідностібезособовихдієслівнебуло,нема.Категоріячасу.Вживаннячасовихформ.Категоріяспособу. Категоріядієслівногостану.Безособовідієслова. Дієслівне керування. Дієслова руху.

Дієприкметник.Активнідієприкметникитеперішньогочасу.Активнідієприкметникиминулогочасу.Пасивнідієприкметникиредикативніформина-но,-то.

Дієприслівник.Дієприслівникинедоконаноговидутеперішньогочасуієприслівникиминулогочасуієприслівникина-ся-сь.

Прислівник.Значенняприслівника,йогограматичніознаки.Якісно-означальніприслівники.Прислівникиспособуабообразудії.Кількісно-означальні прислівники.Обставинніприслівникичасу.Безособово-предикативніприслівники,щовиражаютьстанприроди. Функції прислівників у реченні.

Службові частини мови.

Прийменники. Вживанняприйменниківзвідмінковимиформамиіменників.Значення прийменників у прийменниково-відмінкових конструкціях.

Сполучники і сполучні слова, їхнє значення і вживання.

Частки, їх значення і вживання.

Вигуки,щовиражаютьетикетітання,подяку,побажання,вибаченнятощо.

4.Синтаксис.

Вираження суб’єктно- предикативних відношень.

Просте речення. Розповідне речення. Питальне речення.Спонукальне речення.. Просте ускладнене речення.

Складне речення.


Лексичний мінімум з української мови

Лексичний мінімум має складати щонайменше 2 500 слів і словосполучень, що відповідає широкому профілю навчального закладу. Активний лексичний мінімум має складати щонайменше 1 200 слів і словосполучень.


Перелік мовних ситуацій

Навчальні мовні ситуації, у яких кандидат використовує лексичний і граматичний матеріал, згруповано в рамках різних галузей, які є центром уваги в окремих актах спілкування, а саме:

1. Персональна ідентифікація.

2. Житло та домівка: будинок, кімната.

3.Вулиця,транспорт.

4.Мій друг.

5. Мійробочий/ вихідний день.

6. Моя сім’я.Родинні стосунки, сімейні свята.

7. Вільний час, захоплення, відпочинок.

8. Подорожі.

9.Магазин,кіоск,ринок.

10.Банк, пункт обмінувалюти.

11.Ресторан,буфет,каф,їдальня.

12. Характер. Зовнішній вигляд.

13. Здоров’я та догляд за тілом.

14.Освіта: моя школа, мій університет.

15. Україна, Київ (або інше місто).


4. Порядок проведення Мовного іспиту

Мовний іспит проводять відповідно до Концепції та до Наказу Міністерства освіти і науки України № 859 від 14.06.2017 року «Щодо оцінювання іноземних студентів з мови навчання».


5. Структура Мовного іспиту

Мовний іспит передбачає два субтести для комплексного оцінювання рівня сформованості мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей:

письмовий субтест на текстовому матеріалі соціально-культурного, офіційно-ділового та побутового змісту (види мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, письмо);

усний субтест, що ґрунтується на фаховому змісті та враховує потреби навчально-професійної комунікації (вид мовленнєвої діяльності – говоріння).