ПРОГРАМА

СТАНДАРТИЗОВАНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ З ЧИСЛА ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

З МОВИ НАВЧАННЯ (РОСІЙСЬКОЇ)


Вступ

Програму стандартизованого оцінювання розроблено відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 859 від 14.06.2017 року «Щодо оцінювання іноземних студентів з мови навчання». Програма призначена для іноземних громадян, які виявили намір здобувати вищу освіту на території України і володіють мовою навчання (українською, англійською, російською) в обсязі, який співвідноситься з рівнем «незалежного користувача» (згідно з класифікацією Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти).

Іспит для стандартизованого оцінювання студентів з числа іноземних громадян та осіб без громадянства з мови навчання (далі – Мовний іспит) визначає рівень знань іноземної мови та перевіряє комунікативну компетентність, володіння словниковим запасом і граматичними структурами, які відповідають рівню В1 за стандартами Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.



1. Мета та завдання Мовного іспиту

Мовний іспит має на меті визначення рівня підготовки студентів з числа іноземних громадян та осіб без громадянства (далі – кандидати) з іноземної мови з огляду на актуальність інтеграції освітньої системи України в європейський і світовий освітній простір, а також для забезпечення якісної підготовки фахівців з числа іноземців та осіб без громадянства. Програма Мовного іспиту засвідчує перехід від навчання володіння іноземною мовою до використання її як засобу здобуття необхідної інформації та обміну нею. Під час Мовного іспиту кандидати повинні продемонструвати високий рівень сформованості мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей.

Мовна компетентність передбачає володіння кандидатом фонетичними, орфоепічними, лексичними, орфографічними, граматичними та стилістичними нормами сучасної іноземної мови.

Мовленнєва компетентність охоплює вміння кандидата сприймати та відтворювати інформацію.

Соціокультурна компетентність включає знання кандидата з країнознавства, культурології, фонові знання, тощо, а також уміння використовувати ці знання в різних мовних ситуаціях у процесі спілкування з представниками інших культур.


2. Вимоги до вмінь і навичок

Складниками мовленнєвої діяльності є рецептивні та продуктивні вміння.

Комунікативна мовленнєва компетентність кандидата має вияв у виконанні різних видів мовленнєвої діяльності, а саме: сприймання,продукування, інтеракція або медіація (зокрема усна або письмова). Кожен із цих типів діяльності може бути пов’язаний з текстами або в усній, або в письмовій, або в обох формах.

До рецептивних умінь належать читання та слухання.



Читання

Мовний іспит передбачає оцінювання сформованості вмінь ознайомлювального читання; уміння повно, точно й глибоко розуміти основну інформацію тексту, визначити тему тексту, порядок викладу інформації в тексті, інтерпретувати висновки й оцінки автора, робити висновки та вміти висловлювати власне ставлення до прочитаної інформації. Обсяг тексту – до 400 слів; кількість незнайомих слів – до 5 %.

Теми текстів:



Слухання

Мовний іспит передбачає оцінювання вміння сприймати монологічну мову; уміння повно й точно визначити тему аудитивного висловлювання, зрозуміти основну думку автора, головну інформацію та розташування смислових частин.Обсяг тексту – до 300 слів; кількість незнайомих слів – до 3 %, темп мовлення – 180–200 складів за хвилину.



До продуктивних умінь належать письмо та говоріння.

Письмо

Писемне мовлення визначає рівень сформованості репродуктивно-продуктивних умінь на основі інформації прочитаного тексту, умінь складання плану прочитаного тексту; умінь фіксації отриманої інформації в письмовій формі відповідно до комунікативної установки. Вимоги: відповідність нормам російської мови, відповідність змісту прочитаного тексту.

Мовний іспит передбачає оцінювання вміння писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету; розповідати про окремі факти та події свого життя, висловлювати власні міркування й почуття, описувати плани на майбутнє.

Завдання для писемного мовлення сформульовані у вигляді мовленнєвих ситуацій, у змісті яких чітко визначено мету й об’єкт спілкування. Обсяг письмового повідомлення – не менше 100 слів.

Говоріння

Мовний іспит передбачає створення власного висловлення в усній формі до запропонованої комунікативної ситуації. Під час іспиту оцінюють сформованість умінь монологічного й діалогічного мовлення. Вимоги: здатність продукувати зрозумілі висловлення соціокультурної тематики відповідно до норм російської мови, дотримання правильного наголосу, ритму, інтонації; логічна послідовність викладу відповідно до поставленого запитання; здатність брати активну участь у діалозі, обмінюватися репліками й підтримувати інтеракцію.

Перевіряють розвиток умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій; формулювати критичну оцінку та доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації.



3. Характер мовного матеріалу


Граматичний мінімум з російської мови (не є об’єктом контролю)


1.1. Фонетика. Графіка.

Поняття складу.

Наголос і ритміка слова.

Інтонація. Смислорозрізнювальні можливості інтонації російської мови.

Графічна система російської мови. Російський алфавіт.

Співвідношення вимови і письма. Звуко-літерні співвідношення. Позначення твердих і м'яких приголосних на письмі.

1.2. Словотвір

Склад слова. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення. Основа слова. Сполучні голосні о, е, постфікс -сь (-ся).

Словотвір іменників.

Словотвір прикметників.

Словотвір дієслів.

1.3. Морфологія

Іменник.

Рід іменників. Закінчення іменників у називному відмінку. Твердий і м'який різновид основи.

Число іменників.

Невідмінювані іменники: кино, кофе, метро, пальто, радио, такси та ін.

Відмінкова система, функції і значення відмінків:

Функції іменників.

Прикметник.

Ступені порівняння прикметників.

Короткі прикметники.

Функції прикметників.

Займенник.

Функції займенників.

Числівник.

Кількісні числівники. Порядкові числівники.

Функції числівників.

Дієслово. Інфінітив.

Час дієслова. Утворення та вживання форм теперішнього, минулого і майбутнього часів дієслів.

Вид дієслова.

Дієслівне керування (смотретьтелевизор; звонитьподруге, разговаривать с братом та ін. дієслова в обсязі представленого лексичного мінімуму).

Дієслова руху.

Функції дієслів: предикат (Я читаю книгу. Мой брат учится в университете.)

Прислівник.

Функції прислівників у реченні.

Службові частини мови.

Прийменники. Значення прийменників у прийменниково-відмінкових конструкціях.

Сполучники і сполучні слова (и, или, а, но, не только..., но и.., потому что, чтобы, если, где, куда, который тощо), їхнє значення і вживання.

Частка, їх значення і вживання.

1.4. Синтаксис

Просте речення.

Вираження суб'єктно-предикатних відношень.

Вираження суб'єкта в двоскладному реченні. Вираження предиката в двоскладному реченні.

Односкладне речення.

Складне речення.



Лексичний мінімумз російської мови

Лексичний мінімум має складати щонайменше 2 500 слів і словосполучень, що відповідає широкому профілю навчального закладу. Активний лексичний мінімум має складати щонайменше 1 200 слів і словосполучень.



Перелік мовних ситуацій

Навчальні мовні ситуації, у яких кандидат використовує лексичний і граматичний матеріал, згруповано в рамках різних галузей, які є центром уваги в окремих актах спілкування, а саме:



1. У деканаті: привітатися, представитися, пояснити мету відвідування, поставити питання, подякувати, попрощатися.

2. У бібліотеці: привітатися; показати свій читацький квиток; попросити потрібний підручник (книгу); попросити журнал, газету; подякувати; попрощатися.

3. На вулиці: знайти зупинку транспорту, розбиратися в схемі метрополітену; дізнатися у перехожих, де знаходиться потрібний об'єкт.

4. У транспорті: дізнатися вартість проїзду в міському транспорті; розуміти на слух оголошення зупинок; вказати таксисту мету поїздки (кінцевий пункт); уточнити маршрут транспорту; з'ясувати, коли буде потрібна зупинка; звернутися з проханням пропустити до виходу.

5. У медпункті: привітатися; назвати черговій медсестрі свій факультет, країну, з якої приїхав, прізвище; пояснити суть своїх скарг; зрозуміти на слух інформацію медсестри про те, до якого лікаря і коли треба піти на прийом; подякувати, попрощатися.

6. У поліклініці: а) у реєстратурі: знайти й прочитати напис «Реєстратура»; звернутися в реєстратуру; отримати талон до лікаря; замовити свою медичну картку; б) на прийомі в лікаря: привітатися; пояснити суть своїх скарг; повідомити про хронічні захворювання; зрозуміти прохання («команди») лікаря під час огляду; зрозуміти пояснення лікаря під час прийому ліків; подякувати, попрощатися; г) в аптеці: купити в аптеці ліки.

7. У магазині (на ринку, у кафе): уміти звернутися до продавця з питанням про наявність потрібного товару (продукту); дізнатися про його вартість, попросити необхідний продукт (товар); розплатитися; подякувати.

8. У банку: знайти потрібне вікно для отримання інформації, дізнатися, як відкрити рахунок; дізнатися, чи надійшли гроші на рахунок, заповнити бланк; зрозуміти пояснення оператора; отримати гроші в банкоматі; подякувати за інформацію.

10. У касі вокзалу (аеропорту): уміти знайти інформацію про рейс, час відправлення та прибуття поїзда (літака); уміти замовити й купити квиток; розуміти правила оформлення документів під час виїзду (вильоту) та прибуття до місця призначення; розуміти на слух оголошення по радіо.

11. У театрі: читати афіші; запитати в касі, чи є квитки на виставу; розуміти запитання та відповіді касира; перевірити точність інформації у квитку; подякувати.

12. У гостях: уміти привітатися, представитися незнайомим людям; висловити своє схвалення з приводу інтер'єру квартири, частування; уміти підтримати бесіду з господарями квартири та іншими гостями; подякувати за гостинність.



4. Порядок проведення Мовного іспиту

Мовний іспит проводять відповідно до Концепції та до Наказу Міністерства освіти і науки України № 859 від 14.06.2017 року «Щодо оцінювання іноземних студентів з мови навчання».


5. Структура Мовного іспиту

Мовний іспит передбачає два субтести для комплексного оцінювання рівня сформованості мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетентностей:

письмовий субтест на текстовому матеріалі соціально-культурного, офіційно-ділового та побутового змісту (види мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, письмо);

усний субтест, що ґрунтується на фаховому змісті та враховує потреби навчально-професійної комунікації (вид мовленнєвої діяльності – говоріння).